Павло Гірак, директор ТОВ "СОЛіТОН"

Об'єм спожитого природного газу, який використовується для опалення та гарячого водопостачання є питанням, яке цікавить багатьох власників приватних будинків. Ще більш цікавим питанням є те, яким чином можливо зменшити споживання. В даному огляді наведені дані про споживання газу в приватному будинку за період 2009-2015р.р. та деякі кроки для підвищення енергоефективності будівлі.

Спочатку наведемо деякі цифри, які характеризують температуру оточуючого середовища в Києві за цей період. Середня температура за період 2009-2015 складає 9,5°С. Суттєво відрізнялись середні температури в 2012р. (холодний 9,0°С) та 2015р. (теплий 10,5°С), різниця 1,5°С. Примітно, що середня температура в 2015р. склала 10,5°С, вперше перетнула позначку 10 °С за весь період спостережень [1].

Середня температура за опалювальний період (Січень-Березень та Жовтень-Гудень) за період 2009-2015 складає 1,1°С. Різниця між середніми температурами в 2012р. та 2015р. складає 3,2°С: - 0,3°С (2012р.) та 2,9°С (2015р.) відповідно.

Цікаво порівняти холодний рік 2012 з теплим 2015 роком. Очевидно, що коливання  відхилень температури відбувалися фактично в протифазі. Тобто, більш холодні зимові місяці 2012р. компенсовані більш теплим літнім періодом.

Нижче наведений графік споживання газу за цей період.  Максимум загального споживання газу склав  6240 м3 в 2012р., мінімум - 3999 м3 в 2015р.

На основі цих даних можна зробити оцінку економії газу в 2015р. у порівнянні з попередніми періодами.

В абсолютних величинах (м3):

У  відсотках:

Динаміка споживання газу для опалення на одиницю площі:

Комфортний рівень температури складає близько 20С

На основі даних, які наведені вище, можна зробити більш коректну оцінку енергоефективності системи опалення в 2015р. відносно попередніх років.

За рахунок чого досягнута деяка економія?

1) В 2013 р. встановлений електронний кімнатний термостат для управління котлом. Термостат по радіоканалу управляє релейним модулем. Релейний вихід модуля подає на блок автоматики котла сигнал "дозвіл роботи". Цей сигнал формується термостатом в залежності від температури повітря в контрольному приміщенні та запрограмованого графіку температур.

Термостат передбачає можливість програмування графіку температур зі зниженням температури в нічний час, та в робочий час. Наприклад, комфортна температура встановлюється на рівні 20°С в період з 7 до 9 та з18 до 22 години в робочі дні. У вихідні дні з 8 до 22. В інші проміжки часу встановлюється економний режим з температурою 17°С.

Звичайно, рівні комфортної та економної температури  суттєво залежать від індивідуальної чутливості до температури тих, хто проживає в будинку. Зазвичай вони вибираються за кілька ітерацій і встановлюються на основі компромісу між необхідністю економії і відчуттям комфорту.

2) В жовтні 2015 модернізовані віконні рами -  встановлено додаткове скло. Завдяки цьому забезпечується краща теплоізоляція. Крім того, в приміщенні суттєво знизився рівень шуму від зовнішніх джерел.

3) Джерелом додаткових витрат газу є пальники газових колонок, які використовуються для гарячого водопостачання. За рахунок відключення пальників в робочий та нічний періоди економія газу на ГВС та приготування їжі в 2015р. склала близько 30% по відношенню до 2014р.

Наступним кроком є утеплення фасаду будівлі.

Кілька зауважень про клімат в Києві

Клімат змінюється. Нижче наведені кілька графіків.

Температура в Києві:

Температура в Європі [2]:

Середньорічна температура постійно зростає. За останні 40 років помітно суттєве прискорення зростання середньої температури.

Чи є глобальне потепління причиною зростання температури в Києві? Так, очевидно вплив глобального потепління значний.

Також помітно, що в Києві серпень стає біль спекотним, а січень прохолоднішим. Очевидно, що такі коливання спричинені зниженням в системі ефекту "демпфера", який міг би зменшити амплітуду цих коливань.

Якщо розглядати територію Києва та оточуюче середовище як термодинамічну систему, то можна припустити, що роль "демпфера" виконують в першу чергу водойми, лісові та паркові масиви. Є суттєва різниця між процесами теплообміну природного ландшафту та багатоповерхового будинку і асфальтованих прилеглих територій, які з'являються на його місці. Очевидно, що при однаковій температурі/вологості повітря та освітленні, температура поверхні водойми чи листя буде значно нижчою, ніж температура асфальту чи температура бетонної стіни будинку.

Отже, забудова міської території багатоповерховими будинками, а приміських територій приватними будинками з замиванням водойм, знищенням парків, лісів та лугів призведе до прискореного збільшення середньої температури в великих містах.

Крім того, з підвищенням температури в літній період, буде встановлюватись все більше  кондиціонерів повітря. При цьому, охолоджуючи повітря всередині приміщення, кондиціонер нагріває зовнішнє повітря. Збільшення потужності на охолодження призводить до підвищення температури оточуючого та до суттєвого росту споживання електроенергії. Виробництво електроенергії знову-ж таки впливає на підвищення температури. Після будівництва багатоквартирного будинку навколо нього з'являються десятки і сотні автомобілів, які є джерелом шкідливих викидів та генерують тепло.

Очевидно, що головною стратегією розвитку міст має стати розумна політика містобудування, яка грунтується на збереженні водойм, парків, лісів та лугів, контроль та зниження енергоспоживання для підвищення енергоефективності  міст.

Зрозуміле бажання забудовників отримати прибуток, а їх потенційних покупців отримати комфортне житло у великих містах і біля них. Але що трапиться, коли одного дня виявиться, що жити у цьому великому місті практично неможливо?

[1] http://www.cgo.kiev.ua/index.php?fn=k_klimat&f=kyiv&p=1

[2] http://www.eea.europa.eu/data-and-maps/indicators/global-and-european-temperature/global-and-european-temperature-assessment-8